Футбольні клуби, гоночні команди та збірні дедалі частіше говорять про «тренування мозку». Однак за цим гаслом ховаються дуже різні речі: класичний ЕЕГ-нейрофідбек, вимірювання мозкових хвиль на полі, когнітивні ігри і навіть стимуляція струмом. Ми переглянули сайти клубів, повідомлення команд, репортажі й наукові дослідження, щоб відокремити задокументоване від того, що просто гарно звучить.
Чотири речі, які називають «тренуванням мозку»
Перш ніж перейти до клубів, варто впорядкувати поняття. У медіа все потрапляє в один мішок, а це чотири різні підходи:
- ЕЕГ-нейрофідбек. Датчики на шкірі голови зчитують активність мозку, а програма показує її як гру чи анімацію. Спортсмен вчиться входити в бажаний стан, наприклад спокійного зосередження. Це той самий метод, який ми застосовуємо в кабінеті під час терапії ЕЕГ Біофідбек. Більше про сам метод ми пишемо у статті про ЕЕГ Біофідбек і СДУГ.
- Вимірювання ЕЕГ у дії. ЕЕГ працює як «чорна скринька» стану спортсмена на полі, трасі чи в симуляторі. Саме вимірювання ще не є тренуванням.
- Біофідбек від тіла. Зворотний зв'язок від серця (варіабельність серцевого ритму, HRV), дихання чи напруження м'язів. Найчастіше служить для тренування дихання й подолання стресу.
- Інструменти «поруч з ЕЕГ». Когнітивні ігри, віртуальна реальність, стимуляція струмом чи магнітно-резонансна томографія. Їх часто називають «тренуванням мозку», хоча вони не дають зворотного зв'язку з ЕЕГ.
Футбол: від Mind Room до ЕЕГ-пов'язки
«Мілан» і «Mind Room»
Найвідоміша історія починається 1986 року. У тренувальному центрі Міланелло психолог д-р Бруно Демікеліс створив лабораторію, яка працювала 23 роки. Групи до восьми гравців першої команди сиділи в кріслах, під'єднані до апаратури, що вимірювала, зокрема, тиск і дихання. Демікеліс досліджував напруження м'язів, навчав дихання, проводив когнітивне тренування й тести часу реакції. Він також застосовував біофідбек з електродами на шкірі голови, але ЕЕГ було лише одним з багатьох елементів. 2009 року він перейшов разом із Карло Анчелотті до «Челсі», де описано переважно тести напруження м'язів і тренування дихання.
«Ліверпуль» і neuro11
З літа 2021 року з гравцями «Ліверпуля» працювала компанія neuro11, спін-оф Боннського університету. Тренування стосувалося пенальті, кутових і штрафних, а активність мозку вимірювали електродами просто на полі. Клуб пов'язував цю роботу з виграними серіями пенальті у фіналах Кубка ліги та Кубка Англії 2022 року. Історія гарна, але це розповідь про успіх. Групи порівняння не було. Та сама компанія згодом підготувала кампанію adidas з воротарем Еміліано Мартінесом. Цифри на кшталт «на 90% більше часу в оптимальній зоні» походять з кампанії, а не з наукової публікації.
«Ювентус», «Атланта Юнайтед», «Реал Сосьєдад Б»
У межах програми інновацій «Ювентус» показав юним гравцям на турнірі академії ЕЕГ-технології, зокрема носиму ЕЕГ, що вимірює концентрацію і стрес. Клуб пише про тестування й валідацію, а не про рутину першої команди. «Атланта Юнайтед» тренувалася із системою i-BrainTech, у якій гравець в ЕЕГ-шапочці керує аватаром, уявляючи рух. У резервній команді «Реал Сосьєдад» та сама система дала ефектний результат: точність довгих передач зросла на 12,4% у тренувальній групі і на 2,6% у контрольній. Проте дослідження охопило лише 15 гравців, а результат ми знаємо зі статті в пресі, а не з рецензованої публікації.
Що показують дослідження з футболістами?
Цікаві результати, про які рідко говорять. Французькі дослідники шукали у воротарів «Стад Ренна» маркер уваги для майбутнього нейрофідбеку, і в реальних умовах маркер не спрацював. У Нідерландах футболістки й футболісти тренували альфа-нейрофідбек групами, навіть по 13 осіб одночасно в клубній залі. Після 20 сесій покращилося перемикання між завданнями. Натомість гучна італійська програма для гравців Серії А, з контрольною групою і покращенням уваги, була біофідбеком від серця і дихання, а не від ЕЕГ.
Формула 1: багато міфів, мало ЕЕГ
Пілоти ухвалюють рішення на швидкості 300 км/год, тож «мозок пілота» - вдячна тема. Результат нашого огляду дивує: у загальнодоступних джерелах немає задокументованої програми тренування ЕЕГ-нейрофідбеком у жодній команді Ф1, ані в Гамільтона, Алонсо, Ферстаппена, Норріса чи Кубіци. Це не означає, що нічого такого не відбувається, лише що ніхто цього не описав.
Що ж тоді задокументовано? Італійська компанія Formula Medicine проводить тренування на симуляторі, де показник зосередження впливає на швидкість авто і знос шин, а її дослідження мозку пілотів виконано на МРТ, а не з ЕЕГ. Ford 2017 року оснастив ЕЕГ шолом Себастьєна Ож'є, а 2022 року провів єдину описану сесію ЕЕГ-нейрофідбеку з професійними пілотами, ралістами команди M-Sport. Nissan у Формулі E використав ЕЕГ для вимірювання, але сама програма була стимуляцією мозку. Чемпіон Формули E Лукас ді Грассі натомість проїхав тестову трасу з 32-канальною ЕЕГ у межах наукового дослідження: ритми мозку змінювалися приблизно за 0,1 секунди до руху рук.
«Мозок пілотів на 40% кращий» - це гасло рекламної кампанії без визначення і публікації. Мозок Ромена Грожана не моніторили під час аварії в Бахрейні, пілот лише казав, що така система могла б допомогти. А система NeuroTracker, якою, за словами виробника, користуються «провідні пілоти Ф1», - це тренування стеження за об'єктами, а не ЕЕГ.
Види спорту на точність: тут наука найближче
Лучник, стрілець чи гольфіст перед пострілом стоїть нерухомо кілька секунд. Це ідеальні умови для вимірювання ЕЕГ, тому саме звідси походить найбільше досліджень. Уже 1991 року в контрольованому дослідженні лучників правильний зворотний зв'язок з ЕЕГ покращив результат, а неправильний - погіршив. Корейські лучники перед Олімпіадою в Ріо тренувалися із симуляцією арени та записом мозкових хвиль. У стрільців з пістолета тренування ритму SMR покращило результати, а тренування іншого протоколу - ні. У гольфістів 8 сесій SMR покращили патинг.
З цих самих досліджень випливає важлива пересторога: зміна ЕЕГ - це ще не кращий результат. У біатлоністів тета-ритм зріс під час тренування, а стрільба не покращилася. У гольфістів-аматорів активність мозку змінилася, але патинг покращився не більше, ніж у групі з імітованим зворотним зв'язком.
Хокей, велоспорт, сцена й кіберспорт
У хокеї на льоду нейрофідбек SMR у поєднанні з біофідбеком пришвидшив покращення кидків порівняно з контрольною групою. Канадська олімпійська програма перед Іграми у Ванкувері 2010 року охоплювала 30-40 годин біо- і нейрофідбеку. У велосипедистів-аматорів коротке ЕЕГ-тренування подовжило їзду до виснаження більш ніж на 30%. Музикантам тренування альфа/тета покращило оцінку гри в стресі, танцюристам не допомогло. У кіберспорті одна сесія пришвидшила постріл у завданні на прицілювання приблизно на 30 мілісекунд.
Польський слід: дзюдо й академії фізичного виховання
У Польщі ЕЕГ-біофідбек у спорті розвивається переважно в університетах. Найсильніший приклад - дослідження спортсменів збірної Польщі з дзюдо з Академії фізичного виховання в Катовіцах: 12 тренувалися, а 12 з контрольної групи дивилися зображення, не пов'язане з власною ЕЕГ. Найбільше покращення часу реакції було в складних завданнях. Дослідження проводили також Академія фізичного виховання у Варшаві (стрільці, плавці), Ягеллонський університет, Академія в Познані (юні тенісисти) та команди з Кракова, Жешува і Гданська, які підготували огляди досліджень. У польській вищій футбольній лізі та Польському футбольному союзі ми не знайшли задокументованого ЕЕГ-нейрофідбеку.
Що каже наука загалом?
Метааналізи, тобто зведення багатьох досліджень, показують помірний позитивний ефект нейрофідбеку на рухові завдання в спорті. Найновіший, 2025 року, охопив 21 дослідження і 271 учасника. Проте ці ж праці застерігають, що дослідження невеликі, рідко мають групу з імітованим зворотним зв'язком, а в краще контрольованих ефект зменшується. В одному з метааналізів, коли враховували лише дослідження з плацебо-контролем, ефект переставав бути значущим. Лише одне дослідження в найновішому метааналізі було подвійним сліпим.
П'ять запитань, перш ніж повірити у відсоток
- Скільки осіб брало участь? Коли їх кілька чи кільканадцять, результат легко змінює випадок.
- З ким порівнювали? Найкраще з групою, яка отримує імітований зворотний зв'язок.
- Хто вимірював? Незалежний дослідник чи компанія, що продає технологію?
- Де це описано? У рецензованому журналі, у матеріалі для преси чи в кампанії?
- Який сигнал вимірювали? ЕЕГ, серце, дихання, а може, це гра без жодного вимірювання?
Що з цього випливає?
ЕЕГ-нейрофідбек досліджують у спорті понад 40 років. Найкраще задокументовані види спорту на точність, де важать нерухомість і контроль напруження. У футболі та автоспорті історії клубів і брендів цікавіші за дані. Результат матчу досі ніхто не дослідив. Кращі результати дають дослідження з індивідуально підібраним протоколом і регулярним тренуванням, а сама зміна запису ЕЕГ не гарантує кращої гри.
У BELMED® тренування починаємо з розмови й оцінки роботи мозку, за потреби з обстеження Mini-QEEG, яке допомагає підібрати протокол. Актуальні ціни на діагностику й тренування є в прайс-листі.
Метод неінвазивний, а датчики лише зчитують сигнал. Література описує поодинокі легкі реакції після сесії, як-от втому чи головний біль, часто при погано підібраному протоколі. При епілепсії або нещодавній травмі голови варто спершу поговорити з лікарем.
Цікаво, як виглядає тренування ЕЕГ Біофідбек?
Розповімо, чого можна очікувати, а чого ні, і чи має метод сенс у вашій ситуації.
Ця стаття має інформаційний і освітній характер. Вона не є медичною порадою чи обіцянкою спортивних результатів. BELMED® не пов'язаний з описаними клубами, командами чи компаніями, а їхні назви вжито лише з інформаційною метою. Стан знань на 31.10.2026.
